A+ A A-
  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 205

Звідки в Києві взялися кияни

Володимир Богайчук

Є місто Харків і у ньому живуть харків’яни. Є місто Львів і у ньому живуть львів’яни. Є місто Київ і у ньому живуть кияни хоча мали б жити київляни. Тож звідки взялися кияни і куди поділися київляни?

Допитливий читач зауважить: яке має значення куди кияни поділи київлян, якщо киян найближчим часом замінять кієвлянамі? Пояснюю: саме для того щоб цього не сталося і потрібно киянам знати чому вони кияни.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 350

Українська – понад усе: в мережі показали унікальні фото довоєнного Харкова

Майже століття тому в Харкові назви усіх головних установ мали україномовне походження.

Фотографії вивісок стародавнього міста опублікувала

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 746

Наріжний камінь спотикання

Любомир Белей

Український вимір старослов’янської писемності

 

Перша слов’янська азбука й перша слов’ян­ська писемність, перші слов’ян­ські переклади християнських богослужбових текстів та джерела сло­в’ян­ських традицій літературних мов, початки слов’ян­ського міжкультурного діалогу, основи шкільництва й освіти – усі ці фундаментальні здобутки уможливила старо­сло­в’ян­ська мова. Щоправда, унікальність, а головне, велетенський масштаб феномену старослов’янської писемності зумовили неабиякі труднощі та

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 2958

Скандинавщина в давній Руси. Розділ 12

«Слово і діло» завершує публікацію праці Омеляна Партицького «Скандинавщина в давній Руси». Ця книга стала доступною нашим читачам завдяки визначному українському джерелознавцю, філологу, редактору і археологу Олександру Леонідовичу Рибалку, який відшукав її і незадовго до своєї смерті надав матеріал директору лінгвістичного музею професору Тищенку Костянтину Миколайовичу.

ХІІ. Звідки взялася назва Русь? 

Рурик зі своїми Руссами запанував у Новгороді і в прилягаючих землях (чудських і слов’янських) близько року 862. З поданої Нестором вісті оказується, що назва Русь була вже і перед згаданим роком, тільки ж шукати її треба в норманських, а не в наших землях.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 2973

Скандинавщина в давній Руси. Розділ 11

"Слово і діло" продовжує знайомити відвідувачів з працею Омеляна Партицького "Скандинавщина в давній Руси". Пропонуємо Вашій увазі 11 розділ.

 

ХІ. Мітологія староруска 

Промовляє до нас скандинавщина з кожної картки старорускої історії: свідоцтвами літописі, іменами князів і бояр, давніми звичаями і цілим законодавством – звичайно лишитись мусіли її сліди і у віруванні давньої Руси. Нам трудно нині розізнати докладно, що в старорускій мітології припадає на долю слов’янської релігії, а скільки перейнято від

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 3316

Скандинавщина в давній Руси. Розділ 10

"Слово і діло" продовжує знайомити відвідувачів з працею Омеляна Партицького "Скандинавщина в давній Руси". Пропонуємо Вашій увазі 10 розділ.

Х. „Правда Руска” 

Де б не осіли Норманці, всюди по свідоцтву історії організовують вони державу на свій лад, закладають міста, надають устави, регулюють відносини свої до людності краєвої. Такими були Рольо в Нормандії, Гвіскард і Гунфред в Італії, Канут Великий і Вільгельм в Англії. І не випадково перші Руриковичі головно займалися також заведенням нових прав в землях здобутих. Нестор такі подає вісті:

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 1469

Слідами національних містифікацій

Григорій Грабович

Навіть не надто детальний розгляд природи національних містифікацій доволі виразно показує їхні культурно-історичні спонуки, а точніше, соціо-психологічну матрицю: в різних суспільствах і в різних епохах потреба самоствердження вимагає відкриття своїх коренів. Автентичність тих коренів — тобто тексту/нарації, що їх висловлює, — стає другорядною супроти основної міфотворчої функції: потреби переказати глибший сенс, резон існування

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 1284

Вічне повернення містифікацій

Григорій Грабович

1.

З-поміж багатьох складників творення новітньої національної самосвідомості й колективного самоствердження, мабуть, найбільше уваги традиційно привертає роль «національного поета». Ним пишається багато літератур, хоч є й такі (наприклад, французька та американська), що не мають однозначного «еталона». У Східній Європі, де не бракує ікон та іконних письменників, «національні поети» стають закономірністю, тож такі письменники, як Шевченко та Міцкевич, Пушкін і Петефі, Маха й Емінеску водночас уособлюють і літературу, і націю, і їх унікально владне, трансцендентне поєднання.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 1794

Про нову групу монет з Йосипівського скарбу

УДК 903.8 (477.83) “07|08”

ПРО НОВУ ГРУПУ МОНЕТ З ЙОСИПІВСЬКОГО СКАРБУ

Юрій Гудима

Львівський національний університет імені Івана Франка, Музей історії університету

79000 вул. Університетська, 1Львів, Україна

Розглянуто низку публікацій 1986–2006 рр., де висвітлено історію Йосипівського скарбу арабських дирхемів VIII–IX ст. У науковий обіг уведено інформацію про досі невідому частину скарбу.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 3042

Скандинавщина в давній Руси. Розділ 9

"Слово і діло" продовжує знайомити відвідувачів з працею Омеляна Партицького "Скандинавщина в давній Руси". Пропонуємо Вашій увазі 9 розділ.

IX. Погляди Іловайського 

Щоб не переривати оповідання про звичаї перших наших Руссів, лишив я полемічну частину на боці, і аж тепер подаю важливіше в окремому зіставленні.

Іловайський при обговоренні порогів Дніпра так пише: „Багато надії покладали норманісти на назви порогів Дніпра, які подає Константин Багрянородний

Back to top