A+ A A-
  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 4605

Скандинавщина в давній Руси. Розділ 1

В Історичній бібліотеці України знаходиться видана 1887 року в друкарні Товариства імені Шевченка праця мовознавця, етнографа, історика і педагога Омеляна Партицького „Скандинавщина в давній Руси”. „Слово і діло” в матеріалі під назвою „Русь і українці” в скороченому виді подало огляд цієї праці зроблений професором К.М.Тищенком у статті „Скандинавщина в давній Руси”: погляд із сучасності”. Тепер ми маємо можливість ознайомити читачів безпосередньо з текстом праці Омеляна Партицького „Скандинавщина в давній Руси ”. З огляду на досить великий об’єм цієї праці подаватися вона буде по розділах. Українську мову Галичини 19-го століття до сучасної літературної української мови наблизив Володимир Богайчук.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 910

Слідами «Львівського погрому» Джона-Пола Химки

Сергій Рябенко

(Рецензія на: John-Paul Himka. The Lviv Pogrom of 1941: The Germans, Ukrainian Nationalists, and the Carnival Crowd // Canadian Slavonic Papers / Revue canadienne des slavistes. Vol. LIII, Nos 2—3—4, June-September-December 2011/ juin-septembre-decembre 2011, pp. 209—243)

У 2011 році у міждисциплінарному академічному часописі «Canadian Slavonic Papers» було опубліковано статтю Джона-Пола Химки «The Lviv Pogrom of 1941: The Germans, Ukrainian Nationalists, and the Carnival Crowd»* {* Львівський погром 1941 року: німці, українські націоналісти та карнавальна юрба.} (надалі також — «Львівський погром»), присвячену подіям єврейського погрому 1 липня 1941 року у Львові [1]. Зазначена стаття являє собою частково доопрацьовану та перероблену доповідь пана Химки для ASN Convention** {** Збори Асоціації дослідження націй.}, котра мала назву «The Lviv Pogrom of 1941» та була прочитана у квітні 2011 року [2] (надалі також — «доповідь»). Наприкінці грудня 2012 року український переклад цієї статті було розміщено на інтернет-ресурсі «Історична правда» [3].

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 688

Костянтин Тищенко про українську мову в колі слов'янських

Костянтин Тищенко — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філології. Автор понад 180 праць із загального мовознавства, романістики, іраністики, кельтології, баскології, арабістики тощо, зокрема: «Метатеорія мовознавства» (2000), «Мовні контакти: свідки формування українців» (2006), «Етномовна історія прадавньої України» (2008) та ін. Засновник першого в світі Лінгвістичного навчального музею.

Для перегляду клікніть зображення

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 701

Костянтин Тищенко про справжніх "родичів" української мови

Костянтин Тищенко — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філології. Автор понад 180 праць із загального мовознавства, романістики, іраністики, кельтології, баскології, арабістики тощо, зокрема: «Метатеорія мовознавства» (2000), «Мовні контакти: свідки формування українців» (2006), «Етномовна історія прадавньої України» (2008) та ін. Засновник першого в світі Лінгвістичного навчального музею.

Для перегляду клікніть зображення

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 669

Будівничі лицарської Європи

Костянтин Рахно

Пройшовши довгий шлях від Північного Кавказу до Африки, алани заклали середньовічні військові традиції в Європі й посприяли формуванню міфології британців

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 5031

Правда про походження українців

 Український тиждень № 16 (233)

У цьому числі Тиждень дозволяє собі експеримент: ми публікуємо не популярну статтю про якісь дослідження, не спрощений репортаж про наукові пошуки, навіть не інтерв’ю з ученим, а безпосередньо наукову працю (розширену доповідь на міжнародній конференції), практично не адаптовану під масового читача.

Для перегляду матеріалу (9,89 МБ) необхідно натиснути (клікнути) на зображення.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 687

«Країна Оюм»: готські племена зробили помітний внесок у культуру давньої України

Готи на сьогодні залишаються одним із найпотужніших «культурних міфів» Європи, щоправда, здебільшого у виявах, до яких справжнє історичне об’єднання племен не має жодного стосунку.

Тиждень продовжує серію публікацій про давні народи, які колись населяли українські терени й залишили по собі багату культурну спадщину. Сьогодні розповідь про готів, із якими неправомірно асоціюють сучасну молодіжну субкультуру.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 678

Костянтин Тищенко: українська історія може налічувати 50 тисяч років

Процес розвитку народів спільний. Відтак, історія українців може налічувати 40-50 тисяч років. Про це заявив український лінгвіст і перекладач Костянтин Тищенко під час зустрічі «Гени, мова, Україна», організованою книгарнею «Є» та виданням «Український тиждень».

«Україна – це такий собі «прохідний двір». Тут розселялися різні народи, які залишили по собі багато пам’яток: археологічних, топографічних, мовних. Наприклад, 670 українських сіл подарували світу… римські монети. У кількості 30 тисяч штук. Більшість із низ знайдена на території лісостепової частини України. І кожна була

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 624

Костянтин Тищенко: українці ближчі до сербів чи хорватів, ніж до росіян

Український народ ближчий до сербського чи хорватського, ніж до російського. Таку думку під час зустрічі «Гени, мова, Україна», організованою книгарнею «Є» та виданням «Український тиждень», висловив український лінгвіст і перекладач Костянтин Тищенко.

«За дослідами колег-генетиків, відповідно до «портрету У-хромосми» український народ ближчий до сербів, хорватів та грузинів, ніж до росіян. Адже у перерахованих вище народів є спільна історія з вітчизняним Трипіллям. Зрозуміло, що після такого генетика певний час була псевдонаукою», – розповів Тищенко.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 654

Підняти повіки Вію: професор Костянтин Тищенко спростує теорію «колиски трьох братніх народів»

Мова здається настільки звичним способом існування, що не всі відчувають, наскільки це складне й історично заряджене явище

Дилетанта передусім вражає, коли хтось знає багато мов. У Костянтина Тищенка, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, їх в активі кількадесят, зокрема й такі для нас «екзоти», як баскська, валлійська, фінська, фарсі тощо. Сам він тему своєї «поліглосії» не вважає гідною уваги, для нього це лише інструмент наукового дослідження. Серед фахівців Костянтин Миколайович відомий кількома досягненнями. Він автор

Back to top