A+ A A-
  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 866

Де починається Закарпаття

Ужгородські археологи спростовують міф угорського державотворення
Записав: Лесь Белей
ВСТУПНІ СЛОВА

З найдавніших часів Закарпаття було, як правило, об’єктом, а не суб’єктом історичного процесу. Спершу його землі завойовували й дарували, а з народженням європейських націоналізмів питання власності Закарпаття перейшло з

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 884

Германці і українці

Володимир Богайчук

Про міграцію ґотів у 2-3 ст. з Південної Балтії через Волинь у Надчорномор'я та їх державу, що займала обшири майже половини Европи і яку очолював король обраний військом, ученим відомо досить багато.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 1372

Кельти і українці.

Володимир Богайчук

У середині 1 тис. до н.е. на просторах Європи від Ґаллії та Ґалісії (Еспанія) до української Галичини й Галатії (Туреччина) були поширені кельто-венедські племена індоєвропейців. Цей хоробрий і яскравий, фізично сильний народ створив своєрідну імперію. У 3 ст. до н.е. від Малої Азії до Шотландії і Андалузії можна було подорожувати не залишаючи єдиний культурний і мовний простір.

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 929

Іранці і українці

Володимир Богайчук

Хронологію присутності в Україні носіїв іранських мов символічно можна представити трьома гідронімами: найдавніша – це назва річки Сердоба (холодна річка), дещо молодша –  Дніпро – це Данапріс скіфів (вода глибока) та ще пізніша назва річки Артополот  (річка божества) з ознакою сарматської вимови. Ці три назви відповідають трьом різним періодам перебування іранських племен на землях України: давньоіранському (15-8 ст. до н.е.), скіфському (від 5 ст. до н.е.) і сармато-аланському (від 3 ст. до н.е.).

  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 1623

Русь і українці

Костянтин ТИЩЕНКО

«СКАНДИНАВЩИНА В ДАВНІЙ РУСИ»: ПОГЛЯД ІЗ СУЧАСНОСТІ


Львів’янин Омелян Партицький (1840 — 1895) був мовознавцем, етнографом, істориком і педагогом. Більшу частину свого життя присвятив він викладанню у вчительській семінарії у Львові.

Можна лише уявити, якими були працездатність і наснага молодою вченого, якщо він у віці 27 років уже спромігся опублікувати великий німецько-український словник на 35 тис, слів (акурат через рік після Енського указу про заборону всього українського на Наддніпрянській Україні). Як тепер сказали б, «у вільний від роботи час» він створив низку підручників з української мови та літератури для народних шкіл, редагував педагогічний двотижневик «Газета шкільна» (1875-1879), а також перші видання товариства «Просвіта» (якийсь час був і його головою).

Back to top