A+ A A-
  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 1984

Про нову групу монет з Йосипівського скарбу

УДК 903.8 (477.83) “07|08”

ПРО НОВУ ГРУПУ МОНЕТ З ЙОСИПІВСЬКОГО СКАРБУ

Юрій Гудима

Львівський національний університет імені Івана Франка, Музей історії університету

79000 вул. Університетська, 1Львів, Україна

Розглянуто низку публікацій 1986–2006 рр., де висвітлено історію Йосипівського скарбу арабських дирхемів VIII–IX ст. У науковий обіг уведено інформацію про досі невідому частину скарбу.

 

Ключові слова: Йосипівка, скарб, монети, дирхеми, грошовий обіг, шляхи.

У липні 1986 р. в с. Йосипівка Буського р-ну Львівської обл. знайдено скарб арабських дирхемів VIII–IX ст.

Незважаючи на те, що про знахідку вже є кілька публікацій у пресі, популярних і наукових виданнях, Йосипівський скарб і досі вивчений недостатньо.

Першою інформацією про монети була невелика стаття у місцевій газеті. Директор Олеської середньої школи В. Надорожняк повідомив новини зі шкільного краєзнавчого музею, куди потрапила частина скарбу. Йшлося про місце, де виявлено скарб, горщик, його датування і “близько 100 одиниць” дирхемів, які передано у державний музей [10]. Скорочений варіант цієї статті згодом надруковано у львівській газеті “Вільна Україна” [11].

Наукова популяризація знахідки розпочалася зі статті М. Пелещишина і Ю. Гудими “Земля літописних бужан” [13]. У публікації в загальних рисах описано обставини виявлення скарбу, місце знахідки, кераміку та самі монети – масу, розміри, де і коли вони карбовані. Прорисування одного дирхема наведно серед інших археологічних знахідок. Тоді вперше було зроблено спробу описати Йосипівський скарб в історичному контексті, на тлі розвитку східнослов’янських племен дулібів, бужан і волинян, про яких є писемні згадки у “Повісті минулих літ”, арабських і європейських джерелах IX–X ст., а також великий масив археологічного матеріалу. Археологічний матеріал свідчить про високий для того часу розвиток матеріальної культури цих племен і походить з таких населених пунктів, як Новосілки-Ліські, Ріпнів, Неслухів, Деревляни, Воля-Деревлянська, Ромош, Буськ, Пліснеськ, Зимно, Чермно та ін. Щодо аналогій, то після детальнішого вивчення Йосипівський скарб пропонували порівняти зі знахідками у Дорогичині над Бугом [16], Клюковичах [15], Чехові [17] (Польща). Проте вже тоді було зрозуміло, що скарб арабських дирхемів з Йосипівки відкрив майже невідому сторінку з історії бужан, – засвідчив, що у Північному Прикарпатті та на Волині наприкінці І тисячоліття н. е. існували такі ж торгові шляхи, як у Поволжі, Подніпров’ї, Прибалтиці, а Західне Побужжя було місцевістю, де перетиналися суходільні та водні шляхи зі Східної Європи у Центральну.

Тему популяризації скарбу продовжив Ю. Гудима у літературно-краєзнавчому журналі “Брідщина” [8]. Учений акцентував увагу на тому, що нова знахідка є серйозним аргументом на користь припущень учених про існування суходільного шляху транзитної торгівлі між Сходом і Західною Європою на Підкарпатті вже у ІХ–Х ст. Дуже ймовірно, що саме у верхів’ях і середній течії Західного Бугу такий шлях перетинався з річковими.

Хронологічно наступну, нехай і не розлогу, але науково зважену згадку про Йосипівський скарб навів у тезах виступу “Грошове господарство земель Галицько-Волинської держави ” Р. Шуст [14]. Автор констатував, що з широкомасштабним надходженням на грошовий ринок арабських дирхемів наприкінці VIII ст. пов’язаний початок зародження грошового господарства західноукраїнських земель. Ці монети швидко поширилися по всій території Київської держави. Скарб з Йосипівки, зокрема, належить до вельми цікавих. У статті наголошувалося, що в аналогічних знахідках з території Галицько-Волинської держави серед монет не зафіксовано золотих динарів і сасанідських драхм, які досить часто трапляються на інших українських землях.

Йосипівський скарб спонукав також уважніше придивитися до місцевих географічних назв. Унаслідок цього в науковий обіг уведено відомий у с. Йосипівка дромонім “Попідгридень”. Гіпотетичний “Гридень” і реальний “Попідгридень” – це дороги, які прокладали, охороняли і якими їздили гридні, – члени молодшої княжої дружини [7].

Верхів’я Західного Бугу та Північні схили Вороняків у VІІІ–ІХ ст. виявились економічно інтегровані в систему міжнародних торгових шляхів, здавна вздовж цих доріг були численні священні місця. В утворенні таких місць важливу роль відігравали варяги, сліди перебування яких на згаданих територіях віднайдені археологами. Можна не сумніватися, що скарб арабських дирхемів у той чи інший спосіб пов’язаний із зазначеним [3].

Про те, що Йосипівський скарб віднайдено на перехресті давніх торгових шляхів не випадково, переконливо свідчить і велика кількість археологічного матеріалу з найближчих околиць [2]. Скарб арабських дирхемів з Йосипівки став уже невід’ємною частиною історії села [5]. До речі, саме в короткому нарисі про сільські старожитності вперше опубліковано фотографії дванадцяти монет, правда, без спеціального опису.

Яскравим прикладом того, що Йосипівський скарб може дати інформацію про найнесподіваніші сторони життя давніх мешканців далеких і близьких країв, є опублікована фотографія арабського дирхема, що походить з Йосипівки і має дірку для підвішування, тобто її використовували як прикрасу [4]. Монета зберігається у фондах Львівської галереї мистецтв.

Найбільше інформації про скарб з Йосипівки є серед матеріалів міжнародної наукової конференції “Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність” (Львів, 2004). У статті “Географія карбування арабських дирхемів VІІІ–ІХ ст. з Йосипівського скарбу” [9] сформульовано низку питань, які потребують відповідей. По-перше, достеменно не відомо коли і хто саме виявив скарб, по-друге, – скільки монет було там і чи були інші речі, по-третє, – скільки екземплярів монет і де вони зберігаються тепер. Немає чітких відповідей і на такі питання: коли саме і ким заховано скарб; з яких причин, як і де монети були зібрані та якими шляхами потрапили на територію сучасного села Йосипівка; і на питання суто наукового характеру - яку роль гроші та їхній власник (або власники) відігравали в економічному, політичному та культурному житті місцевого населення VIII–IX ст. і т. д. Міркування, висловлені у згаданій статті, ґрунтуються на вивченні лише 29 монет з приватної колекції та 5 – з Львівського історичного музею. Зроблено попередні визначення. Це дало змогу скласти карту міст Арабського халіфату, де карбували дирхеми, які знайдено у Йосипівці (рис.1). Це монетні двори: 1) Іраку й аль-Джазіру (арабська назва північної частини краю між Тигром і Євфратом) - міста Мадінат-ас-Салам, Васіт, Куфа; 2) Ірану - Мухаммедія, Ісбаган, Балх, Нісабур (?), Керман; 3) Трансоксанії - Самарканд, аш-Шаш; 4) Вірменії; 5) Магрібу – Аббасії; 6) Андалузії. За подальшого вивчення можливі уточнення.

Авторові вдалося побувати на місці виявлення Йосипівського скарбу одним із перших. Скарб був посеред поля невеликих розмірів (? 300.300 м) між господарськими спорудами (силосною ямою) та житловими будинками, дорогою і ставком. Рельєф трохи випуклий, так що монети лежали на вершині пагорба. Глибина, на якій залягав скарб, становила 10–20 см. Монети були вже дуже розпорошені в радіусі 2–3 м. Крім того, вони тягнулися смугою вниз по полю вздовж борозни від плуга. На місці знайдено фрагменти керамічного посуду. Зібрано 22 фрагменти горщика, зокрема, денець і вінець. Вони мали добрий випал, чорного кольору.

Щодо типології монет Йосипівського скарбу, то насамперед зазначимо, що майже всі дирхеми добре збережені. З-поміж монет вирізняються ті, які були карбовані за правління династії Омейядів. Вони становлять окрему групу і відмінні не тільки легендами, які не трапляються на монетах Аббасидів, а й дуже старанним виконанням і типом куфічного письма, багатством орнаментації. Аббасидським монетам властиве менш майстерне виконання і свій тип письма. По краях поля вони оздоблені орнаментами, які складаються з різних комбінацій ліній і кружечків.

За попередніми визначеннями найстаріша з монет датована 90 р. Г. = 708/709 р. н. е., наймолодша – 196 р. Г. = 811/812 р. н. е.

Досі про кількісний і якісний склад Йосипівського скарбу можна судити, маючи в полі зору такі групи монет:

1) колекція Львівської галереї мистецтв – 88 дирхемів і 22 фрагменти керамічного посуду з місця знахідки;

2) приватна колекція – 35 монет;

3) приватна колекція – 29 монет;

4) колекція Львівського історичного музею – 5 монет.

Наведену інформацію оприлюднено також на конференції “Ольжині читання”. Захід відбувався під егідою Львівської галереї мистецтв у Підгорецькому замку 10 жовтня 2005 р. Опубліковано статтю “Скарб арабських дирхемів з села Йосипівки” [6]. Новим у публікації було припущення, що два ланцюжки і металевий предмет особливої форми (речі, які ніби то бачили діти, причетні до віднайдення скарбу) – це так звана сустуга. Про сустугу Михайло Грушевський писав: “Такі коробочки... часто знаходять у жінок в могилах скандинавских; у финьских народів досі істнували жіночі нагрудні бляхи з ланцюжками, т. зв. сустуги; з літописи, з оповідання про пімсту Ольги знаємо, що сустуги носили і в нас” [1]. Зрештою, надзвичайний інтерес із цього приводу становить факт перебування варягів у Пліснеську, що поблизу Йосипівки [12].

Наукове зацікавлення скарбом почали виявляти і вчені з Польщі. Наприклад, працівник Лабораторії східних джерел і нумізматики Інституту східної філології при Яґеллонському університеті в Кракові Дорота Малярчик звернула увагу на той факт, що монети зі скарбу тепер сильно розпорошені – кілька тисяч їх потрапило до Києва та Москви, а 35 екземплярів є у Варшаві [18]. Становить інтерес один дирхем, карбований за правління Ісмаїла ібн Ахмада з династії Саманідів у 288 р. Хіджри = 900/901 р. н. е. в аш-Шаш. Правда, не відомо достеменно чи монета походить власне з Йосипівського скарбу. Зрештою, постає питання: чи можливо за такого стану розпорошеності робити переконливі висновки, маючи в опрацюванні близько 1,5 % цілості скарбу?

Нижче наведено інформацію про нову групу монет (19 екземлярів), які, без сумніву, походять з Йосипівського скарбу, а їхній власник з відомих причин бажає залишатися невідомим. Наразі подаємо масу, параметри та фото дирхемів.

1. М = 2,85 г; D = 2,4 см (рис. 2, 1, 2).

2. М = 2,9 г; D = 2,4 – 2,5 см (рис. 2, 3, 4).

3. М = 2,7 г; D = 2,6 см (рис. 2, 5, 6).

4. М = 2,8 г; D = 2,5 см (рис. 3, 1, 2).

5. М = 2,7 г; D = 2,7 см (рис. 3, 3, 4).

6. М = 2,4 г; D = 2,5 см (рис. 3, 5, 6).

7. М = 2,7 г; D = 2,6 – 2,8 см (рис. 4, 1, 2).

8. М = 2,8 г; D = 2,7 см (рис. 4, 3, 4).

9. М = 2,8 г; D = 2,4 – 2,5 см (рис. 4, 5, 6).

10. М = 2,6 г; D = 2,5 – 2,6 см (рис. 5, 1, 2).

11. М = 2,3 г; D = 2,5 – 2,6 см (рис. 5, 3, 4).

12. М = 2,9 г; D = 2,2 см (рис. 5, 5, 6).

13. М = 3,1 г; D = 2,6 см (рис. 6, 1, 2).

14. М = 2,8 г; D = 2,6 см (рис.6, 3, 4).

15. М = 2,7 г; D = 2,6 см (рис. 6, 5, 6).

16. М = 2,9 г; D = 2,5 см (рис. 7, 1, 2).

17. М = 2,8 г; D = 2,5 см (рис. 7, 3, 4).

18. М = 2,7 г; D = 2,4 см (рис. 7, 5, 6).

19. М = 2,7 г; D = 2,4 см (рис. 7, 7, 8).

1. Грушевський М. Виїмки з жерел до істориї України-Руси (до половини ХІ віка). – Львів, 1895.

2. Гудима Ю. З історії археологічних досліджень північних схилів Вороняків у районі Олеська // Наук. зошити іст. ф-ту Львів. ун-ту. – 2000. – Вип. 3. – С. 278–282.

3. Гудима Ю. Підлиська гора у народних віруваннях Волинсько-Подільського пограниччя рубежу І-ІІ тис. н. е. і тепер // Народознавчі зошити Ін-ту народознавства НАН України.– 1999. – Зошит 4 (28). – С. 528–530.

4. Гудима Ю. Прикраси та народний одяг мешканців Олеська з околицями (від найдавніших часів до ХІХ ст.) // Історичні пам’ятки Галичини: Матеріали третьої наук. краєзнавчої конф. 19 листопада 2004 р. – Львів, 2005. – С.278– 289 (Іл. 4 ).

5. Гудима Ю. Село Йосипівка: штрихи до історії // Історичні пам’ятки Галичини: Матеріали другої наук. краєзнавчої конф. 21 листопада ___________2002 р. – Львів, 2003. – С. 183–192.

6. Гудима Ю. Скарб арабських дирхемів з села Йосипівки // Ольжині читання. – Пліснеськ, 2005. – С. 2–4.

7. Гудима Ю. Стародавня дорога Попідгридень // Наук. зошити іст. ф-ту Львів. ун-ту – 1999. – Вип. 2. – С. 35–39.

8. Гудима Ю. Чи існувала підкарпатська дорога транзитної торгівлі між Сходом та Заходом у ІХ–Х ст.? // Брідщина: Літературно-краєзнавчий журн. – 1993. – Ч. 2. – С. 12–13.

9. Гудима Ю. Географія карбування арабських дирхемів VIII–IX ст. з Йосипівського скарбу // Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність: Матеріали міжнар. наук. конф. – Львів, 14-15 травня 2004 р. – Львів, 2005. – С. 22–31.

10. Надорожняк В. Унікальна знахідка // Прапор жовтня. – Буськ, 1986. – 4 листоп.

11. Оце знахідки! // Вільна Україна. – Львів, 1987. – 17 січ.

12. Пастернак Я. Літописний город Пліснеськ та проблема варягів у Галичині // Наук. зб. Укр. вільного ун-ту. – 1948. – Вип. 5. – С. 138–148.

13. Пелещишин М., Гудима Ю. Земля літописних бужан // Літопис Червоної калини. – 1992. – Ч. 10–12 (16–18). – С. 50–52.

14. Шуст Р.М. Грошове господарство земель Галицько-Волинської держави // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції: Тези доп. та повідомл. Міжнар. конф. – Галич, 19–21 серпня 1993 р. – Львів, 1993. – С. 120–123.

15. Czapkiewicz M., Gupieniec A., Kmietowicz A., Kubiak W. Skarb monet arabskich z Klukowicz powiat Siemiatycze. Wroc?aw; Warszawa; Krakow, 1964.

16. Czapkiewicz M., Kmietowicz F. Skarb monet arabskich z okolic Drohiczyna nad Bugiem. Krakow, 1960.

17. Czapkiewicz M., Lewicki T., Nosek S., Opozda-Czapkiewicz M. Skarb dirchemуw arabskich z Czechowa. Warszаwa; Wroc?aw, 1957.

18. Malarczyk D. Skarb dirhamow z IX w. z miejscowo?ci Josypiwka, Buski raj. – uwagi wst?pne // Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність: Матеріали міжнар. наук. конф. – Львів, 14–15 травня 2004 р. – Львів, 2005. – С. 21.

Рис. 1. Карта походження арабських дирхемів, віднайдених в с. Йосипівка.

Рис. 2. Дирхеми 1, 2 – дирхем 1; 3, 4 – дирхем 2; 5, 6 – дирхем 3; 1, 3, 5 – аверс; 2, 4, 6 – реверс.

Рис. 3. Дирхеми 1, 2 – дирхем 4; 3, 4 – дирхем 5; 5, 6 – дирхем 6; 1, 3, 5 – аверс; 2, 4, 6 – реверс.

Рис. 4. Дирхеми 1, 2 – дирхем 7; 3, 4 – дирхем 8; 5, 6 – дирхем 9; 1, 3, 5 – аверс; 2, 4, 6 – реверс.

Рис. 5. Дирхеми 1, 2 – дирхем 10; 3, 4 – дирхем 11; 5, 6 – дирхем 12; 1, 3, 5 – аверс; 2, 4, 6 – реверс.

Рис. 6. Дирхеми 1, 2 – дирхем 13; 3, 4 – дирхем 14; 5, 6 – дирхем 15; 1, 3, 5 – аверс; 2, 4, 6 – реверс.

Рис. 7. Дирхеми 1, 2 – дирхем 16; 3, 4 – дирхем 17; 5, 6 – дирхем 18; 7, 8 – дирхем 19; 1, 3, 5, 7 – аверс; 2, 4, 6, 8 – реверс.

ON ONE MORE GROUP OF COINS FROM YOSYPIVKA HOARD

Yuriy Hudyma

Ivan Franko National University of Lviv ,

The Museum of the University History

A number of publications (1986-2006) on the history of Yosypivska hoard of Arabian dirkhems

of the 8-9th c. are scrutinized. Information about an unknown before part of the hoard is presented for the

scholarly community.

Key words: Yosypivka, hoard, coins, dirkhems, money circulation, ways.

(…)

ON ONE MORE GROUP OF COINS FROM YOSYPIVKA HOARD

Yuriy Hudyma

Ivan Franko National University of Lviv ,

The Museum of the University History

A number of publications (1986-2006) on the history of Yosypivska hoard of Arabian dirkhems

of the 8-9th c. are scrutinized. Information about an unknown before part of the hoard is presented for the

scholarly community.

Key words: Yosypivka, hoard, coins, dirkhems, money circulation, ways.

Запозичено:

Вісник Інституту археології. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – Вип. 2. 196 с.

Proceedings Institute of Archaeology of L’viv University / L’viv: Ivan Franko National University of L’viv,Vol.2. 196 s.

Зображення монет можна переглянути: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Via/2007_2/Binder12.pdf

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Back to top