A+ A A-
  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 1605

Дедалі більше іноземців вивчають українську мову

Якщо вам скажуть: "Говоріть будь ласка українською, бо я не розумію російської", не ображайтеся і не вважайте це провокацією. І не кажіть, що "під час війни дарма ви акцентуєте на мовному питанні". Бо ваш співрозмовник може бути іноземцем або вихованим за кордоном етнічним українцем, який вивчив українську, але ніколи в житті не мав справи з російською мовою і дійсно її не розуміє.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 1660

В Одесі буде вулиця Квітки Цісик

Про це 4 квітня зі сцени Одеського оперного театру заявив американець українського походження, засновник українсько-американського благодійного фонду «Незабутня Квiтка» Олександр Гутмахер. Саме цього дня співачці виповнилося б 62 роки.

Квітка Цісик стала втіленням національної української самоідентифікації. Українські народні пісні у її виконанні у 80-х роках минулого століття сколихнули тоді всю ще радянську Україну, стали втіленням такої бажаної, але на той час ще недосяжної незалежності.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 1257

У мережі створили єдину базу українських мультфільмів

У Тернополі Благодійний фонд “MagneticOne.org” в рамках проекту “Освіта дитини XXI століття” створив велику базу мультфільмів українською мовою. Цей окремий Youtube-канал має 10 підрозділів, згідно вікових категорій дітей (від 8 місяців до 12 років), де підібрано більше 20 позицій мультфільмів, казок, аудіо-книг, пісень, розвиваючих відео і т. д. на кожній зі сторінок. Головне, що всі відео проходять критерії відбору та повинні навчати, формувати, бути приємними та доступними для перегляду й розуміння.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 1979

Наталя Кобринська

Наталя Кобринська  народилася 08.06.1855 році  (псевдонім Наталія з Озаркевичів, Струтинська Анна та ін.) в селі с. Белелуї, тепер Івано-Франківської обл. в священичій свідомій родині. Дідо Наталі був громадсько-культурним діячем, а батько Іван крім того що був священиком, одночасно виконував обов’язки посла у віденському парламенті, де захищав українські інтереси. В цьому періоді  існувало дискримінаційне право у відношенні до жінок, яким навіть

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 1373

Забобон неперекладності (Чи під силу мові Тараса переклад цитат?)

Кілька років тому стаття з такою назвою вже публікувалася. Та й не раз, потрапляючи в різні читацькі контексти. Уперше – в газеті для вчителів „Українська мова та література” (1999, № 40), а потім у журналі „Всесвіт” (2000, № 1-2, с. 166–170) і в науковому збірнику „Слово і суспільство” (Ч. 2. – Київ, 2000, с. 79–85). Оприлюднив її сайт www.novamova.com.ua, а в Криму також „Дзвін Севастополя” (2002, № 3–5). Було й чимало відгуків. Та й не менше фігур мовчазного подиву, спроб обійти або підмінити важливу проблему, що нею людство переймалося від часів випікання на глиняних табличках клинописного шумерсько-аккадського словника. Чи не найприхильніший до позиції автора мовознавець, лексикограф і перекладач С. Караванський, виступаючи там само в „УМТЛ” („До питання про неперекладність”, 2000, № 2), звузив її до накопичення суржику за два останні століття, тож загалом вдячний його однодумець мусив удатися до уточнень та роз’яснень („Суржик як недопереклад”, „УМТЛ”, 2000, № 11). Зрештою, якраз це непорозуміння спричинилося до концептуально корисних

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 1404

Як коміки-«Кролики» зачепили проблему сучмови

Схоже, що невдовзі дискусія про сучасну українську мову розгориться з новою силою. А спровокували це своєю публічною заявою гумористи Володимир Данилець і Володимир Моісеєнко. Їхній українсько-російський комік-дует «Кролики» глядачі й слухачі в усьому світі завжди вітають шквалом оплесків.

 

Дехто вважає, що ця «солодка парочка» на 33-му році своєї творчої кар’єри привселюдно осоромилася. Цими днями у мережі навіть виклали їхнє фото з таким текстом: «Гидкий випад у бік української мови зробили народні артисти України - колись популярний в Україні комік-дует «Кролики» Володимири Данилець та Моісеєнко. Вони в ефірі одного з каналів заявили, що сучасна літературна українська мова... незрозуміла».

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 896

Прощай

Сергій Борщевський

"Прощай, немытая Россия"
 М. Лермонтов
 
  Прощай, невмивана Росіє,
  Піди помийся врешті-решт:
  Кров на руках твоїх пляміє,
  Якою сходив Будапешт.

Back to top