Плакат АНТа — інтерпретація репродукції із обкладинки книжечки "Чия мова вторинна і пародійна" Сергія Коваля.
У повсякденному житті кожному Українцеві, що вболіває за свою мову, культуру й звичаї, стосовно яких йому приходиться ще часто чути, навіть у наш час, різні модифікації Валуєвського циркуляра (виданого в 1863 р): "Ніякої
Лєра Лауда
”Я переконаний, що з усіх країн землі, Росія є тією, де люди мають найменше справжнього щастя”, — написав у щоденнику письменник маркіз Астольф де Кюстін під час тримісячної мандрівки Російською імперією 1839 року.
Видатний український науковець Павло Штепа народився 12 вересня 1897 року на Кубані, в станиці Новодмитрівській. Помер 2 березня 1980 року в Канаді. П. Штепа автор книг «Українець і москвин. Дві протилежності» (1959) ,«Московство. Його походження, зміст, форми й історична тяглість» (1968), «Мафія і Україна» (1971), «Словник чужослів, знадібки» (1976), «Словник чужомовних слів і термінів» (1977) Монтреаль, «Річевий словник, знадібки» (1979) а також низки статей у «Визвольному Шляху».
Тищенко К. М.
Іншомовні топоніми України. Етимологічний словник-посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 240 с.
1. СЛОВ'ЯНСЬКА ТОПОНІМІЯ У НІМЕЧЧИНІ. З-поміж усіх слов'ян найдалі на заході живуть тепер чехи. Колись "крайніми" були не вони, а полабські слов'яни на Лабі (Ельбі). Німецькі хроніки згадують їх як запеклих язичників - ще б пак: християнізація
Василь Триліс,НДІ Українознавства
Приспівую Сергію Васильовичу Ковалю, який давно й весело копає цю тему.
А чого це не можна порівнювати? Всі люди все життя тільки те й роблять, що порівнюють усе що бачать і навіть чого не бачать.
Тищенко К. М.
Іншомовні топоніми України. Етимологічний словник-посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 240 с.
Книгу започаткували кілька оглядових статей для журналу "Східний світ" з тематичними вибірками етимологій
”Користуйся мною правильно, тримай чистим, і я нікому не розкажу, що бачив”, — писали на дні нічних горщиків за Середньовіччя. Туалетів тоді не було — ані в будинках, ані на вулицях. Уміст горщиків виливали з вікон надвір. Туди ж летіли
Експонат Лінгвістичного Музею
Автор: проф. Тищенко
Спільна частотна лексика української та російської мов
Володимир Богайчук
Лінгвістичний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка 2006 року у видавництві „Аквілон-плюс” видав працю доктора філологічних наук, професора Тищенка Костянтина Миколайовича „Мовні контакти: свідки формування українців”. Я не є фахівцем філології, а отже коментувати цю надзвичайно серйозну і об’ємну суто філологічну працю (416 сторінок) не буду. Наведу лише декілька витягів з розділу „Вступ” (частина перша) та значну частину розділу „Підсумки” (частина друга), які дозволять читачам самостійно зробити певні висновки.