A+ A A-
  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 704

Особові імена в українських народних родинно-побутових піснях

Українська народна пісня зібрала, зберегла і донесла до наших днів багато українських імен в їх первісній красі, зафіксувала як чоловічі, так і жіночі особові назви у величезній кількості варіантів. Наприклад:

Та не люблю я ні Івана, ні Дем’яна,

Ні Федора, ні Микити, ні Лук’яна.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 791

Милозвучність української мови

Як відомо, спостерігаються певні відмінності у сприйнятті різних мов передусім їхніми носіями.

Так, давні греки підкреслювали гармонійність своєї мови на противагу невпорядкованій, начебто подібній до беззмістовного белькотання мові “варварів”. Давні слов’яни підкреслювали зрозумілість своєї мови (виводячи назву

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 680

Василь Шкурган про промовистість гуцульських діалектизмів

Письменник Василь Шкурган у інтерв’ю ZAXID.NET ділиться міркуваннями про асиміляцію мови, переваги пізнього літературного дебюту, метафору цвяха та занечищення людської душі.

- Пане Василю, з одного боку, географія не має особливо теплих стосунків із літературою, позаяк в останній ніби йдеться про естетику, а не про широти, але те, що ви родом із села Смодна на Гуцульщині, багато важить, бо знаходимо у вашій творчості дуже багато гуцульського колориту.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 701

Юрко Іздрик: Я б носив футболку з наптсом: “Учіть, блядь, нашу мову!”

Про Юрка Іздрика можна сказати так: український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер», автор роману «Воццек», збірки есе «Флешка», «Таке»… А можна сказати й по-іншому: це людина, від якої ти неодмінно отримаєш позитивний заряд енергії. У якої особливий, свій, погляд буквально на кожну річ. Пан Юрій не часто розпорошується на інтерв’ю, тому вважаємо, що нам свого роду пощастило, і ми таки отримали особливе бачення деяких речей…

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 825

Чи є артиклі в українській мові?

Володимир Петрук

Питання, здавалося б, абсурдне. Ні, звичайно, скаже кожний вчитель-мовник, який все життя навчав дітей у школі, викладач педагогічного університету ім. М. Драгоманова або філологічного факультету Національного університету імені Тараса Шевченка, які готують студентів до майбутньої педагогічної роботи, та навіть Голова правописної комісії Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 704

Мені соромно й гидко говорити московською говіркою

Віктор Ткаченко

Кожен українець, який має хоч крихту самоповаги і гідності, мусить спілкуватися виключно українською мовою. Спілкування московською – це самоприниження, визнання свого рабського статусу, жлобство.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 925

Чи потрібна українцям книжка українською?

Атанайя Та, спеціально для НББ!

Наші видавці люблять зітхати й  нарікати на недалекоглядну державу з її недолугими законами. Але не всі. Ми спробували дослідити, чим же одні видавництва відрізняються від інших. А також усім їм поставити болюче питання: чи потрібна взагалі українцям книжка українською? Відповіді на нього одержали різні, хоча в чомусь подібні…

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 691

Феномен галицького кацапізму

Тарас Федорчак  для ZAXID.NET

Зізнаюся, сам мріяв бачити у Львові цікаві і самобутні російський, польський, єврейський, вірменський і т.д. і т.п. театри. Але... де взяти кадри для російського театру? У Львові зараз немає режисерів, які б поважно петрали в російській драматургії і при цьому могли б звалити на себе обов’язок керівництва театром. Також у Львові вже практично немає акторів, які б досконало володіли сценічною російською мовою.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 785

Світотворчий міф і національна символіка

Володимир Куєвда, завідувач лабораторії історії психології інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, кандидат психологічних наук

Характерною рисою культури Постмодерну є офіційна реабілітація міфологічного досвіду людства, адаптація міфічних стереотипів до різних сфер суспільного буття та формування на їх основі нових світоглядних цінностей. У даній статті подана спроба такої адаптації через аналіз світотворчого міфу і його втілень у національній українській символіці 

Back to top