A+ A A-

ЗВЕРНЕННЯ

ЗВЕРНЕННЯ

до Голови Конституційного Суду України Бауліна Ю. В.
 

Шановний Юрію Васильовичу!

 

            Звернутися до Вас нас спонукає відсутність належної реакції Конституційного Суду України (далі – КСУ)на конституційне подання 57 народних депутатів України щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI (далі -  конституційне подання 57 народних депутатів України).

 

            Інформація, яка була викладена на офіційному сайті КСУ, свідчить про таке:

  1. Конституційне подання 57 народних депутатів України було зареєстроване у Секретаріаті КСУ 10.07.2014 р.
  2. 08.10.2014 р. Друга колегія КСУ одноголосно ухвалила рішення про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України і скерувала Голові КСУ матеріали, необхідні для внесення справи на розгляд пленарного засідання КСУ.
  3. 22.10.2014 р. КСУ ухвалив рішення провести розгляд справи на пленарних засіданнях у формі усних слухань за участю представників суб’єкта конституційного подання, Верховної Ради України та Президента України.
  4. 15.05.2015 р. на сайті КСУ з’явилася інформація щодо обговорення питання про форму розгляду справи на засідання КСУ 19.05.2015 р., хоча це питання було належним чином вирішено ще у жовтні 2014 р.
  5. 19.05.2015 р. ця інформація зникає зі сайту, і засідання не відбувається.
  6. На сайті КСУ досі відсутня інформація про початок розгляду справи за поданням 57 народних депутатів України по суті.

 

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про Конституційний Суд України» строк провадження у справах за конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі. Отже,  провадження у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України мало б завершитися ще 08.01.2015р.

Згідно з п. 7 § 6 «Регламенту Конституційного Суду України» саме Голова КСУ визначає порядок денний пленарного засідання КСУ, який затверджується на засіданні.

Відомо,  що впродовж тривалого часу КСУ не є перевантаженим, оскільки нині у його провадженні перебуває лише 21 справа.

У зв’язку з викладеним нас цікавить, на якій підставі і з яких причин Ви як Голова КСУ зволікаєте з початком розгляду справи по суті, тим самим кричуще порушуючи визначені законом строки провадження у справі.

Ми рішуче вимагаємо від Вас, пане Голово, припинити порушення Закону України «Про Конституційний Суд України» та «Регламенту Конституційного Суду України» і невідкладно включити питання про розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України до порядку денного найближчого пленарного засідання КСУ та призначити день розгляду справи по суті.

 

Координаційна рада з питань захисту

української мови при Київській міській

організації товариства «Меморіал» ім. В. Стуса                                       Тарас Марусик

  

Громадянський рух «Відсіч»                                                                                    Інна Шевчук

 

Портал мовної політики (language-policy.info)                                                Максим Кобелєв

 

Ініціатива «Дріжджі»                                                                                               Аня Ющенко
                                   

Мистецьке об’єднання «Остання барикада»,

безкоштовні курси української мови                                                                   Олесь Доній

 

Всеукраїнський комітет захисту української мови                                              Іван Лозовий

                                                                                                                                                                                          

Громадський сектор Євромайдану                                                            Олег Слабоспицький

 

Організація «Кіно-переклад» (kino-pereklad.org.ua)                          Сергій Ласкавий

 

Мовний сайт «Слово і діло» (www.slovoidilo.com)                     Володимир Богайчук

 

Громадська комісія з розслідування та

попередження порушень прав людини                                                           Станіслав Батрин

 

Всеукраїнська громадська організація

«Громадський рух «Не будь байдужим!»                                                         Оксана Левкова

 

Громадська організація «Незалежні»                                                                 Святослав Літинський                                                                                                   

 

Громадська ініціатива «І так поймут!»                                                                                Роман Матис

 

Київська міська організація

товариства «Меморіал» ім. В.Стуса                                                                   Роман Круцик

 

Міжнароднийконкурс з української мови імені

Петра Яцика, Ліга українських меценатів                                       Михайло Слабошпицький

 

Всеукраїнське товариство «Просвіта»                                                                 Павло Мовчан

 

Центр громадських ініціатив «Інформаційне суспільство»                        Віталій Шевченко

 

Товариство української мови Київського національного університету

ім. Т.Шевченка, доцент  Київського національного університету                    Віталій Радчук                                                                                                                    

 

Фундація ім. Олега Ольжича                                                                                       Сергій Кот

 

Фонд розвитку аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела»                    Іван Неживий

 

Луганська обласна філія Асоціації дослідників голодоморів в Україні       Ірина Магрицька

 

Громадська організація «Конгрес українців Севастополя»                               Богдан Мороз

 

Міжнародне громадське об’єднання «Волинське братство»                   Данило Курдельчук

 

Благодійна організація «Фонд Оборони України»                                 Олексій Кляшторний

 

ВО «РУНА»                                                                                                         Юрій Ігнатенко

 

Просвітницький центр імені Євгена Чикаленка                                              Юрій Гнаткевич

 

 

 

 

 

Рада вирішила повернутися до знання чиновниками української мови

 

20 травня 2015, 12:30оновлено від 12:15

У середу, 20 травня, народні депутати не підтримали законопроект №1201, який вимагає від усіх українських чиновників знання державної мови, якою є українська.

За відповідний документ проголосували лише 152 нардепа. 

У пояснювальній записці до проекту закону зазначається, що він спрямований на забезпечення безумовного виконання конституційної норми про всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, неухильного дотримання Конституції України посадовими і службовими особами органів державної влади при виконанні ними службових обов'язків .

Авторами законопроекту є позафракційні депутати VIII скликання: Головко Михайло, Осиповський Олег, Левченко Юрій, Бублик Юрій, Іллєнко Андрій і Марченко Олександр.

Після закінчення голосування спікер ВР Володимир Гройсман сказав, що це питання буде врегульовано. Він нагадав, що раніше парламентарії прийняли закон "Про державну службу", в якому окремо прописана норма про знання державної мови чиновниками. Гройсман порадив нардепам ще раз перечитати ст.8 ч.5 цього закону.

Депутат від "Батьківщини" Сергій Соболєв звернувся до колег з проханням врахувати положення прийнятого раніше закону про держслужбу, щоб знову проголосувати за законопроект №1201.

"Шановні колеги! Давайте не ганьбити свою країну. Щоб це не виглядало так, як ніби парламент відхилив це питання, давайте зараз проголосуємо "Врахувати це положення при остаточній розробці закону про державну службу. І таким чином, парламент висловить свою позицію. Спасибі", - сказав Соболєв.

Гройсман підтримав пропозицію нардепа, назвавши її "надзвичайно хорошою".

"При підготовці другого читання закону "Про державну службу" врахувати пропозицію ... яку включено в проект закону №1201", - сказав Гройсман, після чого оголосив старт голосування за цей варіант.

Ця пропозицію, яку Гройсман пообіцяв оформити окремим протокольним дорученням, була схвалена Радою, її підтримали 245 нардепів. 

 

 

 

 

 

 

 

Українську мову в Криму буде відроджувати "Український культурний центр"

7 травня, в Сімферополі активісти презентували створення "Українського культурного центру", який буде відроджувати на анексованому півострові українську мову та культуру.

 

Головним його завданням буде "об'єднання розрізненого українського народу, що населяє Кримський півострів", повідомляє "Крим.Реаліі" .

 

"Українська культура в Криму схильна до асиміляції, тому ми ставимо завданням збереження української мови на півострові, крім того, створення громадської бібліотеки України. У цьому питанні ми сподіваємося на підтримку України", - сказав один з творців центру Леонід Кузьмін.

 

Серед напрямків діяльності організації він також назвав проведення в Криму днів українського кіно, літературних читань і, можливо, конкурс дитячого малюнка. Інший організатор центру, Вельдар Шукурджієв, підкреслив, що дана організація, насамперед, громадська, а не політична.

 

"Організація не буде діяти поза рамками чинного в Криму законодавства", - сказав він.

 

Будинку у центру поки немає - на його оренду в організаторів не вистачає коштів. Активісти сподіваються, що функціонувати цій  організації в Криму допоможуть пожертвування.

 

Як повідомляв "Обозреватель", в школах анексованого Росією кримського півострова відбувається масштабне скорочення кількості класів з викладанням українською мовою, а батьків школярів змушують відмовлятися від української мови навчання.

(С) http://ukr.obozrevatel.com/abroad/18460-ukrainska-mova-v-krimu-bude-vidrodzhuvati-ukrainskij-kulturnij-tsentr.htm

 

 

http://tech.obozrevatel.com/science/06235-mifyi-sovetskoj-i-russkoj-nauki.htm

 

 

З`явився новий переклад Умберто Еко українською

У «Видавництві Старого Лева» вийшла друком книга «Не сподівайтеся позбутися книжок». Авторами твору є видатні європейські інтелектуали – Умберто Еко та Жан-Клод Кар’єр, інформує Сultprostir. Твір побудовано у вигляді діалогу, в ході якого висвітлюються близькі кожному читачу проблеми.

Переклала книгу з французької Ірина Славінська. «Цю книжку я читала, коли вчилася в Ам’єні й дописувала свою магістерську роботу. У Франції вона тільки вийшла. Пам’ятаю, що читала цей текст, щоб трохи розвантажити голову. Коли отримала пропозицію перекладу від видавництва, то дуже зраділа, що ця книжка може тепер з’явитися і українською. Вона мене вдруге захопила як читачку», розповідає перекладачка.
(С) Інформаційний Акцент

 

 

 

 

 Вигукуймо українською! )))
"А чи можна було б порозмовляти про вигуки, бо оці суцільні "Вав!" і "Упс!" уже допекли?" - запитала одна з наших дописувачок. Справді, копіюючи чужі вигуки, що ллються з чужих фільмів, ми забуваємо, скільки в українській мові своїх власних цікавих та експресивних слівець.
Подаємо цих симпатичних усміхайликів, і дякуємо Наталії Яровій за ідею.

 

(С) https://www.facebook.com/chystamova?ref=ts&fref=ts

 

 

Как звучит фонетически чистейший угрофинский русский язык. ВИДЕО

Ушами послушайте славян и финно-угров. Потом источники будем читать.

Фонетика русского языка почти без изменений повторяет фонетику мордовских и, вероятно (поскольку их нельзя более услышать), уже вымерших финских языков Московского региона и «Золотого кольца России». 


Ни люди там не славяне, ни языки их по происхождению не славянские. Эти угрофинские языки были со временем насыщены славянской, татарской и иной заимствованной лексикой, снабжены (учёными с Украины, между прочим) грамматикой, подобной славянской украинской, формально приведены к виду, близкому к письменному староболгарскому, или как его начали называть с 1820 года - «древнеславянскому» (или церковнославянскому) языку — получился «русский». 


А фонетика как была финской, так и осталась. 


Её не искоренила никакая русификация. «Русские» почти поголовно не знают, когда и почему писать «-тся», а когда «-ться», не могут объяснить ни сами себе, ни славянам морфологию и этимологию славянских слов, не понимают значения славянских корней, не могут объяснить, почему славянская красота-«врода» стала у них «уродом» и какова этимология производного слова.

Слушайте ныне ещё живые эрзянский и мокшанский языки — услышите исконную фонетику русского.


Только ни слова по-эрзянски не поймёте, конечно. 

Найдёте отличия от «русского»? 

Если к словам этой песни сильно не прислушиваться, а только слушать мелодику речи,.. или дать послушать это иностранцу...

То кто скажет, что это не русский язык?

Прямо ЧУДЕСЕНЯ какая-то:

"Кува чуди Сэняж лейне" валтнэ ды музыкась П. Гайни.


Моры Седойкин Михаил Григорьевич, Чиндяново веле Дубёнский район.

(С) http://uainfo.org/blognews/516365-kak-zvuchit-foneticheski-chisteyshiy-ugrofinskiy-russkiy-yazyk-video.html

 

 

 

 

https://www.youtube.com/watch?v=mrJwHTNevW4&list=UUkDuwAaaeTi-22Of4au6Q1A

гортачик

https://www.youtube.com/watch?v=SaR20_9sqaE&index=2&list=UUkDuwAaaeTi-22Of4au6Q1A СловОпис на телеканалі Київ

 

 

 

 

 

http://lera.ucsd.edu/

 

 

http://www.ex.ua/83346574

 

 

Всі люди брати

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Back to top