A+ A A-
  • Категорія: Історія
  • Перегляди: 1356

Русь і українці

Костянтин ТИЩЕНКО

«СКАНДИНАВЩИНА В ДАВНІЙ РУСИ»: ПОГЛЯД ІЗ СУЧАСНОСТІ


Львів’янин Омелян Партицький (1840 — 1895) був мовознавцем, етнографом, істориком і педагогом. Більшу частину свого життя присвятив він викладанню у вчительській семінарії у Львові.

Можна лише уявити, якими були працездатність і наснага молодою вченого, якщо він у віці 27 років уже спромігся опублікувати великий німецько-український словник на 35 тис, слів (акурат через рік після Енського указу про заборону всього українського на Наддніпрянській Україні). Як тепер сказали б, «у вільний від роботи час» він створив низку підручників з української мови та літератури для народних шкіл, редагував педагогічний двотижневик «Газета шкільна» (1875-1879), а також перші видання товариства «Просвіта» (якийсь час був і його головою).

Повідомлення про злочин

До прокуратури Жовтневого району
м. Луганська
Мельничука Сергія Андрійовича, що
мешкає за адресою: вул. Лянгузова, 2, к. 70,
м. Луганськ, 91005

                             ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН

Відповідно до ч.2 ст.10 Конституції України: "Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України". 

З 2009 року я навчаюся на кафедрі Політології у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля група № МКз – 391.

  • Категорія: Політика
  • Перегляди: 835

На нашій - не своїй землі, Частина 2

Ірина Магрицька
кандидат філологічних наук, доцент Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

НА НАШІЙ – НЕ СВОЇЙ ЗЕМЛІ. Частина 2   

ВЛАСНА (?) ШКОЛА

На злеті державотворчого піднесення, на початку 90-х, навіть у південних та східних областях стали масово відкриватися українськомовні класи і школи, куди батьки з радістю віддавали своїх дітей. Збільшився набір студентів

  • Категорія: Політика
  • Перегляди: 879

На нашій - не своїй землі. Частина 1.

Ірина Магрицькака, ндидат філологічних наук, доцент Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, член Комісії людських та громадянських прав СКУ

НА НАШІЙ – НЕ СВОЇЙ ЗЕМЛІ              Частина 1 

Недавно мені довелося спілкуватися з американкою Нормою Кейді, яка була на Луганщині у справах розвитку зеленого туризму. Трошки обізнана з українською історією і нашими сьогоденними реаліями (переважно сільськими), вона висловила приголомшливий для мене висновок: "Ви, українці, мені нагадуєте американських індіанців". Жінка не стала пояснювати, чим саме ми схожі. 

Вороженьки хочуть нас посварити і кажуть, що: 1

Вороженьки хочуть нас посварити і кажуть, що: 

Українці люблять сало, а рускіє не люблять.

Дурня. Рускіє теж дуже люблять сало.

Вони навіть пташку, що гарно співає назвали на честь сала – салавєй.

  • Категорія: Культура
  • Перегляди: 953

Мовні контакти: свідки формування українців. Частина 1

Володимир Богайчук

Лінгвістичний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка 2006 року у видавництві „Аквілон-плюс” видав працю доктора філологічних наук, професора Тищенка Костянтина Миколайовича „Мовні контакти: свідки формування українців”. Я не є фахівцем філології, а отже коментувати цю надзвичайно серйозну і об’ємну суто філологічну працю (416 сторінок) не буду. Наведу лише декілька витягів з розділу „Вступ” (частина перша) та значну частину розділу „Підсумки” (частина друга), які дозволять читачам самостійно зробити певні висновки.

Реалії окупації і Голодомор-33 на Луганщині

Ірина Магрицька, доцент кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, голова Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні, кавалер Ордена княгині Ольги, член Комісії людських та громадянських прав СКУ

УВІЧНЕННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ-33
регіональні (і не тільки) проблеми

У жовтні 2007 року автора цієї статті як представника громадськості було запрошено до участі в другому засіданні Координаційної ради з питань підготовки заходів до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років. Цей захід відбувся в

Норвезькі мови Норвегії

Костянтин ТИЩЕНКО

І БУКМОЛ I НЮНОШК

Історія скандинавських мов за нових часів виявляється зовсім не прямолінійною, як можна було б сподіватися з огляду на їхню периферійність. І це сталося переважно з політичних причин. Справді, велика мова середньовічної культури — норманська — збереглася лише у вигляді ісландської з її напрочуд консервативними традиціями. На самій же батьківщині норманів, у Норвегії,

  • Категорія: Політика
  • Перегляди: 3949

Мовні права українців. Частина 2.

Богайчук Володимир, член Комісії Людських та Громадянських Прав СКУ.

Мовні права українців в Україні в теорії і практиці. (осучаснений варіант статті "Законодавче забезпечення мовних прав і обов’язків в Україні" опублікованої в журналі “Українознавство” № 3-2006). Частина 2.

Доречне, на перший погляд, зауваження, що росіяни – теж люди і мають ті ж самі права в Україні, ґрунтується виключно на ігноруванні тієї обставини, що росіяни є національною меншиною. А ця обставина є суттєвою для визначення прав і (не забуваймо) обов’язків.

Становище української національної меншини в Словаччині

Проф . Д -р Юрій Бача , Пряшів , Словаччина

Становище української національної меншини в Словаччині. Тенденції до ліквідації НМ переросли у постійну політику СР
Доповідь на Конференції Комісії Людських та Громадянських Прав
ІХ Світовий Конґрес Українців , Київ , 20 серпня 2008 року

Українська національна меншина (УНМ ) в Чехословаччині піс

Back to top